Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСереда, 17.10.2018, 21:45


Меню сайту


Меню сайту
Висловіть своє ставлення до ЗНО
Всього відповідей: 135


Меню сайту


Меню сайту

Головна » 2014 » Березень » 19 » «Вклонімося великим тим рокам»
«Вклонімося великим тим рокам»
21:22

Кожен рік віддаляє нас від тієї незабутньої і великої весни. Та живою і невмирущою є пам'ять про тих, хто ціною власного життя відстояв мир, свободу і незалежність Батьківщини, врятував світ від фашистської навали.
    Щороку 19 березня ми відзначаємо День визволення Козина. Цього року виповнюється 70 років з того березневого дня, коли замовкли останні постріли, перестали рватися снаряди.
    Захід, який було проведено у закладі присвячений героям, які визволяли наш край. І це лише маленька частка великої данини полеглим і тим, хто, пройшовши війну, дожив до сьогоднішнього дня.
    Класний керівник Місюрка Л.А. із своїми семикласниками підготовила змістовний, насичений достовірними фактами захід. Учні розповіли, що село було окуповане 22 червня 1941 року. Було зруйновано багато будинків, школу перетворили на казарму, магазин пограбували. Німці розстрілювали комуністів, комсомольців. В 1942 році в травні – жовтні біля с.Гранівка розстріляли 2 400 чоловік, в тому числі 1 000 євреїв.
    З с.Козин на каторжні роботи було відправлено 49 чоловік, а з Козинського району 983 чоловіки. Населення чинило опір  німецькій владі. Навесні 1944 року, коли с.Козин ще перебував у прифронтовій смузі, було відкрито райпромкомбінат, швейну майстерню для ремонту обмундирування бійцям Червоної Армії, майстерню для ремонту сільськогосподарського інвентаря. Організовано велику промислову артіль, при якій працювали цехи: швейний, взуттєвий.
    17 березня 1944 року почалися бойові дії частинами Радянської Армії по звільненню села. На протязі двох тижнів німецькі війська чинили опір,однак, 19 березня 1944 року, село було звільнено від окупаційних військ частинами 172 стрілецької дивізії 11 армії генерала Пухова.
    Підрозділи 127 стрілецької дивізії наблизилися до Козина зі сторони с.Савчуки та с.Пасіки. Перші снаряди вибухнули на Вовковийській дорозі. Загинули мирні жителі. Зав’язався бій. Але відразу заволодіти райцентром радянські частини не змогли. Запеклі поєдинки за участю танків і артилерії  то з затихаючою, то з наростаючою силою точилися два дні. Фашисти врешті – решт зрозуміли, що натиску не витримають, тож зазнаючи значних втрат у техніці та живій силі, почали відступати.
    Частина будинків в селі згоріла, частина була пошкоджена під час бойових дій.
    На території сільського кладовища в с.Козин знаходиться братське поховання воїнів – червоноармійців, які віддали життя за визволення тодішнього райцентру від німецько – фашистських загарбників.
    Серед тих, хто знайшов тут останній спочинок – підполковник І.І.Томаков, А. А. Сабеш, майор Н.В.Дмитрук, капітан П.А.Серушкін, С.Н.Знєздін, старший лейтенант А.А.Паршаков, А.С.Савкін.
 Також учні розповіли про життя людей у Козинському районі після визволення. Діти співали фронтові пісні, відтворили сторінки воєнних подій. 
    Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил по всій Україні. Вони святині нашої пам’яті. 
    Пам'ять – категорія жива і постійна і як не маємо ми права забувати ті дні, так само не повинні втрачати повагу і шану до загиблих героїв.
    Пам’ятайте! Через роки, через віки! Нехай панує мир!

Переглядів: 424 | Додав: fizichka | Рейтинг: 4.0/1 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Календар
«  Березень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Фотоальбом

Copyright MyCorp © 2018