Розбудова української держави, утвердження в ній засад демократії вимагають від кожного її громадянина високого рівня національної свідомості і правосвідомості; особливої самовіддачі, відповідальності, політичної культури.

Ці вимоги до громадянської свідомості цілковито відповідають нашому сьогоденню, де звершується глибокий історичний процес розвитку української держави. Тому ми маємо відроджувати історичну пам'ять про минуле, шанувати і поважати свою державу. 23 листопада разом з усією країною ми вшановували День пам’яті жертв голодомору: запалили свічки і вшанували хвилиною мовчання. Протягом тижня класні керівники провели години історичної пам’яті «Пам’ятаємо про жертв Голодомору», «Голод 33», на яких розповіли про події голодомору 1932-1933 рр., учні підібрали поезії на дану тематику, прочитали «Молитву за убієнних голодом» Катерини Мотрич.

Народ перестраждав, стерпів люту наругу своїх катів, але в пам’яті його живе і нині жахливі події голодомору.

Можна раз і вдруге, і втретє переписувати історію на догоду диктаторів чи ідеології. Та з пам’ятю народу не вдієш нічого, вона зберігатиме правду. Правду про ті страшенні роки, про ті страшенні події. Це наша історія і ми повинні знати і пам’ятати її.