За індексом
гендерної рівності (індекс, що відображає рівність прав чоловіків та жінок)
Україна 34-та зі 154 країн світу. Про це повідомляє Перший заступник Міністра
України у справах сім’ї, молоді та спорту Ілля Шевляк. За іншим показником –
індексом гендерного розвитку Social Watch Україна займає 63 місце з 75 країн.
Усі ці дані свідчать про те, що незважаючи
на сприятливі законодавчі умови, де-факто просування гендерної рівності майже
стоїть на місці. В органах законодавчої влади лише 8,5 % жінок, тільки 2 %
жінок є власницями великого бізнесу, а серед малих і середніх підприємців – 20
% жінок. В Україні більше безробітних жінок, ніж чоловіків. Жінки працюють на
4-6 годин більше за чоловіків.
Яка ж ситуація в учнівському середовищі? Як відомо, у більшості студентських союзів (ви скоро будете студентами) західноєвропейських країн вже давно активно
діють комітети з гендерної рівності. Вони оперативно реагують в тому числі й на
такі порушення рівноправності жінок та дівчат, на які ми в Україні нерідко
просто не звикли звертати увагу, вважаючи це в порядку речей. У ВНЗ прикладом
таких може бути «сексистський гумор» чи й більш серйозні прояви нетактовної
поведінки окремих студентів чи викладачів по відношенню до жінок, що європейці
вважають досить серйозною суспільною проблемою. Чи відомі вам факти подібного «поділу» у школі?
Чи потрібно школам, учнівським самоврядуванням створювати такі комітети? Чи
потрібний нам такий комітет у Козинському
колегіумі? Свої міркування про це висловлюйте в коментарях на сайті колегіуму kozinkolegium.ucoz.org. Для оцінювання своїх особливостей на психологічні відмінності статей пропонуємо пройти онлайн тест.
|