Головна | Реєстрація | Вхід | RSSЧетвер, 14.12.2017, 07:11







Меню сайту


Меню сайту
Висловіть своє ставлення до ЗНО
Всього відповідей: 127


Меню сайту


Меню сайту

Ангеліна Оборіна "Про мене і тільки..." (продовження)

ПРО МЕНЕ І НЕ ТІЛЬКИ… (продовження, читати початок)

Читаючи твори Ангеліни Оборіної, можна сказати, що перед нами зявляється мініатюрна енциклопедія почуттів і роздумів.ЇЇ лІрика не навязує читачам своєя”. У ній воно звучить м‘яко, легко, ненав‘язуюче. Вухо і око у поетеси одинаково чутливі, і їх дія синхронна. Вона бачить останній промінь і чує останній звук. Ангеліна багата на оптимізм.

Старію, а здаватися не хочу.

Безсонням можу бути ще комусь.

І для земної і безтямної любові

Я ще і в цьому віці знадоблюсь.

Кілька років, коли Ангеліна Оборіна проживала уже у Львові, були наповнені страшним болем її душі і серця. Це сталося тоді, коли її сина Костянтина після закінчення військового училища послали на криваву бойню до Афганістану. Та чи могло бути спокійним серце матері, коли життя її сина було  в небезпеці?

У розпачі, сльозами поливаючи папір, мати пише вірш, присвячений синові. В ньому є такі рядки:

І слово осколком застрягло у горлі.

І впала я ниць перед Богом святим.

Молилась, просила в сльозах і ридала,

Щоб ти, мій синочку, вернувся живим.

У збірці „Сповідь звичайної жінки” вірші наповнені любові до людей, до природи, про людські відносини і саме життя.  Теплом до рідного дому наповнені вірші „Мама”, ”Родове коріння”, „Я зі смутком мандрую в минуле”.

Поїздки до Чехії, де живе донька, знайшли відбиток у циклі віршів „Празькі мотиви.” Поетеса веде читача на берег Влтави, де розкинулась Прага з її старовинними палацами, куполами храмів, мостами, що повисли над річкою, де духи вічності витають.

Несуть спокійні води Влтави

Річний трамвай вздовж берегів.

Встає переді мною Прага

З громадою своїх мостів.

Значний цикл у збірці-інтимна лірика. У цих віршах розкривається жіноча душа поетеси, її таємниці, її самотність. Але радість вона бачить у творчості.

І тільки я рахую зорі –

Прощатися не вмію з вечорами.

Прошу я Музу, як подругу:

- Не залишай мене ночами.

Про те, що Муза в дружбі з поетесою, стверджує працьовитість її пера. В 2000р. Виходить нова книжка Ангеліни Оборіної під назвою „Рожева мальва”. В ній-ліричні пісні. Музику на вірші поетеси написав досвідчений композитор Сергій Петросян. І ось пісні з нотами ідуть до читачів, любителів поезії, пісень та музики. Збірку відкриває пісня „Живи, Україно”.

Гей, Україно, вільна державо,

Довго ти йшла до своєї мети.

Шлях твій тернистий, увінчаний славою,

Буде тебе підіймати в світи.

Композитори Сергій Петросян, Галина Мартиненко та Віра Євтушек знайшли в Ангеліниних рядках дитячих віршів та в інтимній ліриці чудову канву, по якій так цікаво ткати мелодичні узори. ЇЇ вірші звучать пісенно і романсово ще до того, як до них доторкнувся музикант. Це: „Доле ж моя, доле”, „Чому ти зів‘яла, трояндо?”, ”Мамина любов”, Не клич, вітре, мене”, ”Щастя жінок – п‘яніть серед квітів”, ”Чи ж кохання – це зло?” та інші. Частина їх увійшли в нову збірку інтимної лірики в 2001 році „Жінці для щастя потрібно...”Так, крапля роси, яку колись Ангеліна оспівала в своєму вірші, перетворилась в бурхливий струмок поезії. Інтимна лірика - це найбільш запальна зона її пережиття. Вона не боїться ні пересудів, ні насмішок, а вершить суд сама над собою,  де жертва він, а не вона.

В 2002 році побачила світ ще одна книга, книга на духовну тему – „Во Ім‘я Отця і Сина, і Святого Духа”. Бог наділив поетесу своїм даром, і вона поглиблює свою духовність у дружбі з отцями, церковнослужителями. Ця книга - це динаміка її духовного паломництва. Поетеса лікує рани свого життя, закликає до глибшої призадуми.

І кожен з нас іде в свої літа,

Бреде життям з вітрами і росою.

І молимо відчути до кінця

Благословіння Боже над собою.

Восьма книжка Ангеліни Оборіної - „Подих часу” побачила світ в 2004 році. Це інтимна лірика, напоєна тонким ліризмом. Книжка складається з шести циклів. Вони різноманітні за часом написання та за тематикою. Своїми віршами поетеса вміє зворушити душу читача, викликати внутрішнє тепло, вдоволення і симпатію до автора, вона ділиться з читачами своїми почуттями, веде розмову з ними, сповідається їм.

Спить сонний місяць на даху.

В розлуці не втечу від суму.

Заплачу у віршах  своїх

І  поселю у серці  думу.

Читач, якщо він уважний і чуйний, замітить, що перед ним зачарована душа, закохана людина, яка тісно пов‘язана з природою.

Якби морем була я для тебе,

Не старіла б –була молодою.

І в нестерпних бажаннях своїх

Ми горіли б удвох під водою.

Іноді час входить в лірику Ангеліни через драму її кохання:

- Звичайно, душа моя щемить.

У ній чуття любові ще горить.

Живу. Не скаржуся нікому.

У смуток свій ховаю втому.

Або:

А знаєш ти, що у житті

Є зрада – гірко – солоні муки?

Зневага. Втрата друзів, днів.

Розкуті назавжди гарячі руки.

Авторка пише про кохання в гармонії з природою, бажає чистої любові і незрадливих відносин. ЇЇ лірика напоєна трепетом життя. Ангеліна якби сама себе підслуховує, сама до себе придивляється і сама себе розуміє.

Я вже не та, що ти колись любив,

І ти не той, за ким  завжди я в‘яла.

Тепер відновлюю своє кохання,

В житті якого доля так і не придбала.

Ангеліна радує читачів своїми гуморесками. Звернення її до гумору було зумовлене конкретними реальними обставинами. Життя саме дає їй матеріал: то хлопці не хочуть йти в Армію, і їх відкуповують у воєнкоматах, то матері тягнуть сумки у військові частини, де діти служать в Армії і де, на їхню думку, погано годують, то п‘яні за кермом, то молоді коханки, що люблять тільки гроші. Гумористичні вірші Ангеліна виділяє у своїх книжках в окремі цикли. У вірші „Сон допризовника” авторка  усвідомлює потребу викриття і осуду дизертирства, ту молодь, яка ховається за спини батьків і не йде служити в Армію.

Відкуплять від армії мама і тато,

Хоч їм заплатити треба багато.

Врятую я ноги й печінку свою,

Нехай хтось за мене стріляє в бою.

Коханка віддячує Степанові за його старання у вірші „Степан молився на свою коханку”.

Але пройшли літа хороші.

Забрала всі коханка гроші.

Понесла ще до когось молоді роки –

Може найдуться, як Степанко,  дураки.

Свій гумор поетеса присвячує проблемам суспільної і особистої моралі, висміює побутові вади. Мова гумору соковита та гнучка. До таких віршів належать: „Голова на іменинах”, ”Розквитався”, ”Василь і сало”, ”Похмелився”, „Атака на роддом”,  ”Мама – квочка”, ”Жіночі роги”, „Пліткарка” та інші.

В 2004 році побачила світ дев’ята збірка віршів під назвою «Сонце в безкозирці». (Львів. Видавництво «Край».) Ця книжка для дітей і про дітей.У ній цікаві розмаїті розповіді про життя, пригоди малят та звірят, комашок, захоплення чарівною  природою.

А в 2005 році вийшла книжка «Божа ласка». (Львів. Видавництво «Плай».) Це вірші для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. В ній автор прищеплює малятам любов до Бога, до батьків, друзів і природи.

В 2006 році вийшла захоплююча книга для малят «Колискова для Данилка» (Видавництво «Край».2006 рік).

Книга «Не всміхнеться вже мамина зірка» побачила світ в 2007 році.(Львів.Видавництво «Край».) Авторка розкриває яскраві сторінки життя найдорожчої людини – Євдокії Іванівни Палащук, рідної мами. Це книга спогадів, подяк, згадок. Це та пам'ять, яка передається поколінню, щоб відчути родове коріння.

Крилаті думи роєм піднімались.

Ридала ніч осінніми сльозами,

Вели в минулий шлях до мами.

До нової тринадцятої збірки «Співаймо всі», яка вийшла в 2007 році (м. Львів. Видавництво «Край», увійшли кращі поетичні твори Ангеліни Оборіної, які вже стали популярними, а також ціла низка нових пісень, що знаходяться під спільним дахом: дитячі та дорослі.

Велику цікавість до творчості поетеси проявила композитор Віра Євтушек, яка брала активну участь у виборі поезій для цієї збірки. «В простоті слова її віршів – сама велика мудрість. Майже кожен вірш – це пісня. Мені дуже легко працювати з творами цієї поетеси».

Пісні Ангеліни Оборіної часто виконуються успішно на концертах музично-літературним гуртом «Сяйво», яким керує Віра Євтушек.

В 2007 році (Львів.Видавництво «Край») виходить чотирнадцята книга поетеси пані Ангеліни «Софійчині сни». Це надзвичайна дивовижна книга для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, де діти зустрінуться з багатьма цікавими героями, подіями, кумедними ситуаціями, які відбулися в житті людей, тварин, рослин, звірів. Поетеса невгомонна. Вона завжди в творчій формі з відкритою для всього світу душею. Поезія її наповнена любовю до Бога, людей і рідного краю. У вірші «Молиться Настуся» молитва дитини проникає в душу:

Отче наш єдиний,

Що сидиш на небі,

Хай моя молитва

Лине аж до Тебе.

просто я звертаюсь,

Як до тата й мами,

Тільки Ти поможеш,

Бо завжди ти з нами.

Може я згрішила,

Гріх прости мій, Боже.

Не була послушна

І велась негоже.

Хочу буть з Тобою

Серцем і душею,

Хочу завжди житии

З ласкою Твоєю.

Всім пошли здоровя

І достатку нині,

Щоб краще жилося

Нашій Україні.

Авторка почала працювати над окремою збіркою гумористичних віршів. Часу обмаль, але вона встигає виступати як в місті, так і в районі. Багато виступів по запрошенню було у поетеси на Рівненщині для своїх земляків. Всього має біля 160 виступів. Біля 110 в школах, 30 – в дитячих садочках.

Її книжками цікавляться українські діаспори в Чехії, де вона друкувалась в журналі „Пороги”, в Америці, куди поетеса часто передає свою літературу і у Францію. Має багато запрошень на зустрічі.

На сьогоднішній день Ангеліна Оборіна працює на громадських засадах проректором Малої Академії літератури і журналістики, член Вченої ради, курірує Рівненську область, викладає поезію, працює з обдарованими дітьми, які під її керівництвом вже випустили свої перші книжечки. Це: Оля Росоловська (с. Іванівка Радивилівський р-н Рівненська обл. 9-й кл. Рудня-Почаївської  ЗОШ), Андрій Горбатий (м. Львів, АШ «Тривіт» 11 кл), Таня Царук (м. Остріг. СШ 1, 5-й кл.), Аня Ярега (м.Львів. СШ 82, 5-й кл.)

На даний час готую до друки ще три книжечки.



Форма входу
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Фотоальбом

Copyright MyCorp © 2017