Головна | Реєстрація | Вхід | RSSЧетвер, 17.08.2017, 14:51







Меню сайту


Опитування
Висловіть своє ставлення до ЗНО
Всього відповідей: 124


Чат


Погода
Козин 

ІСТОРІЯ МОЄЇ ШКОЛИ(продовження)

Особливі слова хочеться сказати про випускника 1966 р. Григорія Петровича Чубая. Народився він і ріс у селі Березини Радивилівського району 23 січня 1949 року.

Створення сайту

Ще з раннього дитинства його душа потягнулася до фантазії, а руки – до олівця і паперу. Хлопець виділявся серед однолітків тягою до знань, над звичайним талантом, вмів гарно грати на гітарі і співати. Навчався у Львівському університеті, згодом на заочне навчання поступив у Московський літературний інститут.

Немає у світовій літературі письменника, який не задумувався б над долею своєї України, не обминув цієї теми і наш земляк. У поезії «Україні» Грицько Чубай використовує образ вітру, бо саме він є очевидцем всіх подій і розмов від сивої давнини до сучасності.

З твоїх давнин на плечах вітер сивий,

Гіркий, печальний вітер, мов полин.

Григорій Чубай – патріот. Образ рідної землі, України – один з найзаповітніших образів його поезії. Людиною, яка прийшла на землю, не може бути каменем, байдужою до всього, бо

За все тут необхідно хвилюватись:

За всіх людей, за землю і за небо.

Відцвітав травень, коли 1982 року білий світ прощався із славним сином своїм. Сьогодні ми свято шануємо пам'ять нашого земляка, випускника нашої школи. У кабінеті української мови і літератури оформлено куточок «Він навчався в нашій школі». З великого портрета у вишитім рушнику спостерігає за нашими вчинками сам Грицько Чубай. 23 січня і 22 травня – дні пам’яті нашого земляка, коли в школі проводяться вечори, літературні читання, запалюємо свічку пам’яті і сподіваємося, що іскра любові і патріотизму, запалена віршами і життям, не згасне і в наших серцях і душах.

Дарунком Грицьку Чубаю є поезія вчительки української мови та літератури Козинської повної загальноосвітньої школи Галини Степанівни Смолярчук.

Дорогий поете, славний наш земляк,

 Тебе ми забули не можем ніяк,

Бо ти був пророком і правду шукав,

А народ наш довгий час мовчав.

Ти завжди був першим, не змірявсь ні з чим,

А все це відбилось на здоровї твоїм.

Судилось тобі лиш всього 33 –

Мужня муза твоя переросте й віки.

Доля у тебе була важка

І смерть дісталась також нелегка.

А скільки вас, вірних синів полягло,

Залишивши нам лиш своє перо.

Сьогодні ми знову до тебе прийшли,

Жалу лиш і шану усі принисли.

Гортаєм сторінки поезій твоїх,

А уста шепочуть: «Вже нема в живих».

Випускниця нашої школи Марія Яковчук народилася в селі Пасіки. У своїй збірці «Доля» вона описує своє село так:

Село те Пасіками зветься –

На роздоріжжі двох шляхів:

Один – прямує в Берестечко,

Другий – веде до Вовковий.

В стежинах все, як у мережі –

Місця знайомі й дорогі.

Поля красуються безмежні,

А далі видно береги…

Тут, в мальовничому куточку Рівненщини, пробігло босоноге дитинство поетеси, розквітла її юність, тут доторкнулась крилом її перша любов.

Та нелегкі тернисті стежини встелила їй доля. Зустрічі, розлуки, радощі й печалі зустрічає вона на своєму шляху. Мужня джерельна душа наснажує і окрилює її. Вона твердо вірить у світле майбутнє матінки України, рідної землі, своєї долі.

Створення сайту

… Зречись дурману і облуди –

В свою країну ти повір,

І доля буде, й люди будуть,

І в душах запанує мир.

Після закінчення кооперативного технікуму Марія живе в м.Рівному. Поетеса так сказала про наш край:

Я родом звідти, де зозуля ранить,

Де будить пишні крони соловей,

Я звідки родом, де весною в ранок

Вертається крилатий журавель.

Скільки в цих словах і в усій поезії  молодої поетеси любові і тепла до рідного краю і його людей!

Йшли роки. Наша школа займала три приміщення, але не вистачало класних кімнат. І тому з 1968 року райкомівське приміщення, яке знаходилося в центрі села Козин, було передано в користування Козинській середній школі. Із спогадів випускниці  1976 року можна дізнатися, що там були просторі, світлі кімнати. Були гарні і матеріально забезпечені кабінети фізики, хімії. Уроки проводились на високому рівні. В школі існувала кабінетна система, тож всі предметні уроки проводилися у відповідних кабінетах. Ми, випускники, щиро вдячні вчителям, які дали нам міцні знання, виховали культурними і справжніми  патріотами своєї країни. В 70-х роках в нашій школі існувала учнівсько-виробнича бригада. Школі була виділена колгоспом «Ленінський шлях» (нині «Нива») земля, на якій сіяли цукровий буряк. Після навчання кожна дитина повинна була відробити практику. Школярі працювали на цій землі, вирощували цю культуру, в осінній час, при допомозі колгоспу, вибирали і продавали державі, а зароблені гроші використовували на шкільні потреби.

Створення сайту

 І ось, настав час, коли наше керівництво вирішило  побудувати нову школу, за приміщенням старої школи.

Нова школа була побудована в 1978 році на кошти колишнього колгоспу «Ленінський шлях» і частково допомагала держава. На сьогоднішній час, ще збереглося одне приміщення, де навчалися діти в 70-х років. На даний час у цьому приміщені культурно-дозвілевий комплекс. Козинська школа з 1995 року опалюється газом. Ми маємо 26 світлих просторих класних кімнат, комп’ютерний клас, лінгафонний кабінет, великий актовий зал, просторий спортивний зал, гімнастичний, кабінет трудового навчання.

І уже 48 років із стін школи в життя з атестатом зрілості виходять десятки моїх односельчан і діти жителів в близьких до Козина сіл. За цей період школу закінчило 2677 юнаків та дівчат. 56 з них отримали атестат з відзнакою, 33 учні одержали атестат із срібною медаллю. Першою медалісткою нашої школи є Світлана Яківна Скляр (випускниця 1952 року). Вона присвятила своє життя вивченню української мови. Нині Світлана Скляр – доктор філологічних наук, науковий співробітник інституту мовознавства імені О.Потембі. Із золотою медаллю закінчили школу такі учні:

В.І.Соколик – вчитель Іващуківської неповної середньої школи, А.Ф.Пасєка – лікар,

Г.І.Александрович – технолог спиртзаводу, Н.Г.Синицька – викладач іноземних мов,

О.А.Романюк – лікар, А.Т.Павлюк – вчитель, А.Е.Дубинецька – інженер.

У 1940-70 роках в навчальних планах велика увага приділялася вивченню точних наук. Якщо в цей період було 6 годин на тиждень математики, то на даний час лише 4 або в крайньому випадку 5 годин. На вивчення російської мови годин виділялось більше, ніж на українську. Так, якщо взяти класний журнал 6 класу 1951-1952 рр., то із 36 учнів – 11 було залишено на повторний курс, 4 учням було дано роботу на осінь. Вимоги до оцінок в ті роки були дуже високими.

Майже всі учні, які вчилися на «4» і «5» закінчили вищі навчальні заклади. Серед випускників моєї школи потрібно назвати таких видатних діячів, як:

Раїсу Захарук-Чугай – старший науковий співробітник Львівського музею етнографії, Леонід Мінейович Куліков – доктор хімічних наук, Діана Георгіївна Костюк – співробітник газети «День», Петро Кутя – кандидат технічних наук,  Борисюк – кандидат сільськогосподарських наук, Олександр Варнава – заслужений артист, Віталій і Яків Іващуки – аспіранти, Петро Мельник – керівник інтерполу (член української делегації на Європейській конференції), Василь Іванович Маніта – кандидат історичних наук.

У 1989 році у навчальних планах зроблено перші кроки по реалізації ідей нової концепції загальної середньої освіти щодо гуманізації та інтеграції навчальних курсів. Дещо зменшено обов’язкове сумарне навантаження учнів, виділено час на індивідуальні і групові заняття у 1-4 класах та профільне навчання у старших класах. Ці години знаходяться у повному розпорядженні ради школи.

До 1991 року велика увага приділялась вивченню російської мови та літератури. При наявності необхідних умов і кадрів класи з кількістю 25 і більше учнів ділилася на дві підгрупи, а вчителям російської була надбавка в заробітній платі. Це ще одна відмінність навчального процесу в порівнянні з теперішніми роками.

Всі роки Козинська середня школа жила і живе повнокровним життям. Діти постійно беруть активну участь у різних гуртках: технічного моделювання, спортивного, туристичного, гурток війського-патріатичної пісні. Гуртківці нашої школи займали і займають призові місця в районі і області. Зокрема, учні з гуртка технічного моделювання, керівником якого є вчитель трудового навчання Іван Степанович Ногачевський, зайняли 3-тє місце в обласних змаганнях…

У 70-х роках діяв прекрасний драматичний гурток, керівником якого була Меланія Абрамова. Це вчитель з вищою категорією, має звання старшого вчителя. Ось згадка ветерана другої світової війни Григорія Васильовича Братащука про цей гурток: «9 травня 1975 року весь наш народ святкував 30-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні. Учні нашої школи брали участь у святкуванні, зокрема, гуртківцями була поставлена п’єса «Хлопчик з нашого міста». П’єса була дуже добре підготовлена, учнями зроблені відновідні костюми, а саме основне, що вона була озвучена (на касеті були різні записи: голоси тварин, птиць, німецька мова), тому справила хороше враження на присутніх у залі і примусила їх згадати ті важкі воєнні роки, коли німці були в нашому селі.

Створення сайту

З часу заснування школи існує бібліотека. У ній є як художня, наукова література, так і підручники для всіх учнів школи. Книжковий фонд станом на 1997 рік становив 21100  екземплярів, в тому числі – 5100 підручників. Шкільна бібліотека кожного року поповнювалася різною літературою, підручниками. Починаючи з 1994 року, забезпечення книжкового фонду припинився. Якщо взяти і порівняти старі і нові підручники, то можна сказати, що в сучасних підручниках складніше викладено матеріал.

На території школи знаходиться майстерня трудового навчання. Вона оснащена столярними та слюсарними станками. Діти на уроках трудового навчання, які проводить Іван Степанович Ногачевський, навчаються столярній та слюсарній справі. Учні з великим задоволенням відвідують ці уроки,  бо знають, що знання, які дають їм старший вчитель, пригодяться в житті.

По всій Україні і за її межами трудяться наші випускники у вищій школі: Леонід Куликов у Київському політехнічному інституті, Яків Іващук – в Українській академії водного господарства, Світлана Іващук – у Львівському державному університеті імені І.Франка, Галина Гороховська – директор Рівненського ліцею. Старший науковий співробітник Львівського музею етнографії Раїса Чугай-Захарчук є автором багатьох публікацій і декількох монографій на тему української вишивки. Неодноразово виїжджала на стажування у наукові заклади США та Великобританії. В одному з університетів Великобританії стажується молодий співробітник Київського університету імені Т.Шевченка – Іващук В.А.

Серед випускників моєї школи і є духовні пастирі: Сергій Савчук – випускник 1973 року, Михайло Ковальчук – 1969 року, В’ячеслав Варнава – 1991 року, Павлюк Андрій – 1989 року, Микола Кравчук – 1996 року, Тимочко Руслан – 1996 року.

Випускниця Козинської школи Леся Василівна Поліщук працювала і працює в колгоспі «Нива». За свою сумлінну працю, за добру душу, повагу від людей вона була в 1987 -1991 роках  депутатом Верховної  Ради. В 1992-1994 рр. депутатом Верховної Ради було обрано Юрія Гнаткевича. Михайло Терентійович Іванюк – депутат обласної Ради.

Велику увагу приділяв науково-пошуковій роботі вчитель (сьогодні пенсіонер) Козинської середньої школи Георгій Костюк. Його публікації можна було зустріти на сторінках обласної та районної преси.

Створення сайту

Пройдуть роки, зміняться покоління, нові навчальні програми одержать вчителі, а школа залишиться школою. Для всіх дітей потрібен вчитель той, хто присвячує себе і своє життя вихованню і навчанню підростаючого покоління. І цей вчитель є. Сьогоднішній наставник, який повинен взяти кращі зерна педагогічних надбань минулих років. Серед них можна назвати відмінника народної освіти Ганну Миколаївну Воловчук. Старших вчителів – Георгія Костюка, Меланію Абрамову, Івана Ногачевського, Галину Бацмай. Серед педагогів школи є такі які віддали школі по 35-40 років життя. Сьогоднішні вчителі школи, а це переважно її вчорашні випускники, намагаються зробити все можливе, щоб продовжити традиції своїх наставників. Ми, вчителі школи, керуємося істиною, що кожна людина, ким би вона не стала, проходить через розум і серце вчителя, і своє серце сьогодні і в день прийдешній ми віддаємо дітям.

У 1996 році 25 серпня моїй школі виповнилося 110 років. На святкування сторіччя з’їхалися випускники з різних куточків нашої країни. Хороше враження справило це свято на всіх присутніх. І наша випускниця 1953 року Палащук (Оборіна) Ангеліна, львівська поетеса української асоціації письменників присвятила вірш в День 110-річчя  з дня заснування її

                                                            У кожного із нас на все життя

                                                            Про школу спогади лишились

                                                            Ми згадуємо друзів, вчителів

                                                            І як дружили ми, і як учились.

                                   Перше кохання і безсонні ночі,

                                   І перший поцілунок, ніжні звуки –

                                   Вже не повернуться до нас ніколи,

                                   Хоч як би ми не зводили до Бога руки.

Створення сайту

                                                            Жевріють в пам’яті шалені збитки,

                                                            І сльози вчителів з гіркотою до нас

                                                            Та гартувала нас не тільки школа,

                                                            Але й  важкий післявоєнний час.

                                   Ми розбрелись по всьому світі.

                                   Самі таранили дорогу в майбуття.

                                   Тепер звітуємо ми рідній школі

                                   Про успіхи і про життя.

                                                            Сердечна вдяка тим, хто нас сьогодні

                                                            Зумів зібрати в це велике свято

                                                            110 років нашій школі

                                                            Це надзвичайно виняткова дата.

                                   Я школу у віршах прославлю

                                   Про неї ми повинні пам’ятати

Створення сайту

                                   Нехай цвіте наш храм науки,

                                   Як наша незалежна Україна-мати.

Щороку за парти сідає понад 500 учнів. Це вже п’яте покоління з часу її заснування. Вони нащадки тих, хто жив багато років тому. Сходячи з історичної арени, наші діди й прадіди заповідали нам свої погляди, ідеї і цілі, які здійснюються,  звичайно, не однією генерацією. Вони залишили нам багато поривів, намагань, спогадів, слави. Сьогодення вимагає від нас зваженості і турботи про майбутнє.

1998 рік

В 2001 році було проведено реорганізацію школи і створено навчально-виховний комплекс «школа-колегіум», в якому зараз навчається 592 учні. Школярі мають змогу поглиблено вивчати предмети за вибором, починаючи з 5-го класу. Учні 10-11 класів перевагу віддали гуманітарному напрямку і навчаються за спеціальними програмами з поглибленим вивченням іноземної, історії, української мови та літератури. Для учнів 5-9 класів введено курс основи християнської етики. Багато наших випускників після закінчення школи поступають у вищі навчальні заклади, а без знання іноземної мови і комп’ютера не можна вступати у XXI століття, тому голова райдержадміністрації С.В.Шевченко надав велику допомогу у придбанні комп’ютерного класу (шість комп’ютерів). А ще два комп’ютери дістали у подарунок від випускника нашої школи заступника начальника Укртелекому Васинюка. Учнівський колектив працює у режимі творчого пошуку разом з вчительським колективом, який нараховує 43 вчителя. Серед них 6 педагогів мають звання старший вчитель, 21 – вищу категорію.

З 1995 року очолює школу Соколик Віра Семенівна, заступником з навчально-виховної роботи працює Смолярчук Галина Степанівна, заступником з виховної роботи – Кондрась Лариса Федорівна, заступником з методичної роботи – Панасюк Тамара Іванівна. Навчально-виховному процесу допомагають психолог Денисевич Тетяна Ананіївна та соціальний працівник Гордіюк Світлана Миколаївна.

Педагогічний колектив прикладає чимало зусиль для навчання та виховання підростаючого покоління. Козинська школа завжди славилась хорошими вчителями та учнями. Найкращі серед вчителів: Сова Степан Семенович – вчитель географії, Сова Наталя Миколаївна – вчитель трудового навчання, Кульбацька Олена Федорівна – вчитель фізики та інформатики, Фесюк Марія Григорівна – вчитель української мови та літератури, Бондар Євгенія Степанівна – вчитель музики, Поліщук Галина Дмитрівна – вчитель хімії, Мулик Ріта Дмитрівна – вчитель історії, Смолярчук Галина Степанівна – вчитель англійської мови.

Вчителі школи – призери та переможці районних конкурсів «Вчитель року» в різних номінаціях.

Шість вчителів школи – члени методичного об’єднання «Майстер-клас», створеного при НМЦ. Це Сова Степан Семенович, Сова Наталя Миколаївна, Сова Сергій Степанович, Фесюк Марія Григорівна, Мулик Ріта Дмитрівна, Бондар Євгенія Степанівна.

Кабінет фізики визнано кращим кабінетом області (завідувач кабінетом Кульбацька О.Ф.)

Учні школи – переможці та призери районних та обласних олімпіад, переможці конкурсів, учасники МАН:

Ø  Савчук Володимир – призер обласної олімпіади з історії (нині вчитель історії Козинського колегуму);

Створення сайту

Ø  Смолярчук Тетяна, Станіславчук Степан – I місце у XI обласній олімпіаді юних геологів;

Ø  Савчук Оксана – переможець районної олімпіади з фізики;

Ø  Воловчук Оксана – переможець районної олімпіади з інформатики;

Ø  Фічук Катерина – переможець районної олімпіади з хімії;

Ø  Шайдик Роман – переможець районної олімпіади з економіки;

Ø  Панасюк Тетяна – переможець районної олімпіади з німецької мови.

Учні школи ведуть науково-дослідницьку роботу та є членами МАН: Ковальчук Богдан, Курсик Тетяна, Калінчук Марія, Беднарський Віталій.

Учениця колегіуму Мулик Ярина – золотий голос Радивилівщини. В школі приділяється велика увага спортивній роботі. Учні-учасники та переможці районних та обласних змагань з футболу, шашок та шахів: Беднарський Віталій зайняв 3-є місце в обласних змаганнях з шашок.

В школі в 2004 року створено шкільний музей. Тут за допомогою учнів та вчителів зібрані експонати з с. Козин та навколишніх сіл.

В музеї діє три експозиції:

1.       Історія села.

2.       Історія школи.

3.       Відділ народознавства.

Вчителі колегіуму проводять тут виховні години, уроки народознавства та уроки з історії рідного краю.

В 2009 році школа отримала новий комп’ютерний комплекс (1+7), де учні мають змогу на високому рівні оволодівати комп’ютерними знаннями.

Завдяки дирекції школи організовано під’їзд дітей. В 2008 році школа отримала новий автобус, яким підвозяться понад 200 учнів.

В школі стали традиційними свята День знань, День квітів, «Свято врожаю», «Міс Школярочка», «Юне обдарування», День колегіуму - 23 січня, День вчителя, День Матері.

В 2008-2009 навчальному році навчаються 446 учнів.

У червні місяці з усіх куточків України з’їжджаються до стін рідної школи її випускники.

Форма входу
Календар
«  Серпень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Годинник
Фотоальбом
Друзі сайту
Державна бібліотека України для юнацтва





















Copyright MyCorp © 2017